Іван – Стефан Вовкотруб
Родина хуторян Григорія та Марії Вовкотрубів з сином та донькою мешкала у селі Копані, що в 3 км від Золочева. Батько був головою колгоспу, бригадиром. Мати займалася домашнім господарством. 1 січня 1936 року в них народився син Іван – Стефан.
Перед Другою світовою війною в Золочеві жило багато євреїв. Мали шинки, у магазинах продавали продукти та тканини, а в батька Івана, Григорія Вовкотруба, купували картоплю, моркву, буряки. Як почалась Друга світова, німці стали забирати євреїв у гетто. Першим просити притулку до Вовкотрубів прийшов Арнольд (Анхіль) Кремніцер з дружиною Ганною (Нехамою) та трьома доньками – 11-річною Елею, 14-річною Дорою та 19-річною Вертою, та спитав Григорія: «Слухай, Гриню, може ти нас заховав би на деякий час?» Григорій погодився. Вони розповіли іншим.
Зробили для них схованку на горищах хати і сараю, зсередини збудували перегородку, щоб тому, хто заходив, здавалося, що це кінець приміщення. Зовнішня стіна горища була збита з дерев’яних брусів. У щілини між ними вставили скло. Коли хтось заходив на подвір’я було видно, хто прийшов – німці чи люди з села. Горища не обігрівали. Вони були вкриті соломою. Всередині постелили перини.
Згодом назбиралося до 25 євреїв, з якими Вовкотруби ділилися всім та переховували протягом 18 місяців. Син Іван з сестрою слідкували, щоб чужинці не з’являлися на подвір’ї. По сусідству жила рідна сестра Марії. Домовились, аби євреї іноді ходили до неї спати.
Родина піклувалася про євреїв до вигнання нацистів 18 липня 1944-го року. Усім пощастило вижити.
Після війни доньки Кремніцера емігрували до США та Канади, але завжди підтримували зв’язок з родиною своїх рятівників.
12 ВЕРЕСНЯ 1993 РОКУ ЯД ВАШЕМ ВИЗНАВ ГРИГОРІЯ ТА МАРІЮ ВОВКОТРУБ ПРАВЕДНИКАМИ НАРОДІВ СВІТУ.
13 КВІТНЯ 2018 РОКУ ЄВРЕЙСЬКА РАДА УКРАЇНИ ВИЗНАЛА ІВАНА ВОВКОТРУБА ПРАВЕДНИКОМ УКРАЇНИ.