Олімпіада Данільянц (Псаропуло)

З дня свого народження Олімпіада (Псаропуло) Данільянц мешкала в Одесі із батьком-інвалідом (трамвай переїхав праву ногу) та бабусею. Батько працював бухгалтером на заводі. Мама дівчинки померла, коли їй було 10 років.

Олімпіада й досі чудово пам’ятає, як 2 січня 1942 року губернатор Трансністрії (на той час територія між річками Дністер та Південний Буг) видав наказ, що всі євреї Одеси повинні дістатися до концентраційного табору у селі Богданівка.

Саме в той час, батько Ліпи або Ліпочки (так називали Олімпіаду в родині), Георгій, привів до квартири єврейську родину Квітко – Михайла, його дружину Муру та їх дочку Віку, якій на той час було трохи більше ніж півтора року. Рідним Георгій сказав: «Ці люди будуть жити з нами». І, дійсно, родина Квітко мешкала з родиною Псаропуло до середини літа 1943-го року як єдина велика родина. Одещина була окупована не тільки німецькими, а й румунськими загарбниками, тому, коли відбувалися обшуки, Михайло Квітко надягав капелюх й виглядав, як справжній румун. Мура чудово співала. Олімпіада приносила патефон, щоб слухати голосно платівки та демонструвати, що в родині все добре, чим відволікала увагу на себе.

Родина Псаропуло дружила  із сусідами по подвір’ю. Коли відбувалися облави, вони голосно вмикали музику, виходив Георгій та голосно цікавився: «Що Вам потрібно?». В той же самий час з’являлася Олімпіада із Вікою на руках, та на питання що до того, хто це, відповідала, що то її дочка. Нацисти , побачивши інваліда та юну дівчину з малечею на руках, незадоволені залишали домівку Псаропуло.

Літом 1943 року родина Квітко пішла від своїх рятівників. Всі речі, що в них були, вмістилися в маленьку валізку. На згадку про себе Мура залишила Олімпіаді червоні черевички-човники, які так подобалися Ліпі. У січні 1944 року Олімпіада вийшла заміж за героя-фронтовика, але навіть чоловіку вона боялася розповісти історію про те, як її родина рятувала євреїв під час нацистської окупації.

Врятовані намагалися розшукати родину Псаропуло, але вулицю, на якій вони мешкали, було перейменовано – кореспонденція загубилася.

Лише 18 липня 1990 року Олімпіада дізналася, що родина Квітко вижила. Вона була щаслива, що вони з батьком мали змогу допомогти їм.

2 ЛИПНЯ 1993 РОКУ ЯД ВАШЕМ  ВИЗНАВ ГЕОРГІЯ ПСАРОПУЛО ТА ЙОГО ДОНЬКУ ОЛІМПІАДУ  ПРАВЕДНИКАМИ НАРОДІВ СВІТУ.