Ніна Сіноліцина (Малєєва)
Ніна Малєєва народилася 20 лютого 1932 року в родині селян. Її батьки Петро та Тетяна мали будинок у селі Вірівка неподалік від м. Дзержинськ (зараз Торецьк) на Донеччині.
У Дзержинську проживав брат Петра Василь з дружиною-єврейкою Ханою Ронталь і трьома синами. Хана мала сестру Рахель, яка була одружена з Давидом Шрайбером. У подружжя був син Гриша.
Коли почалася війна, Рахель і Давид пішли до Червоної Армії, а Василь і Хана взяли до себе шестирічного Гришу.
Щойно територію було окуповано нацистами, Хана зрозуміла, що вона, як і Гриша, у небезпеці. При цьому вона була впевнена, що її необрізаних хлопців не чіпатимуть, бо в них було українське прізвище і батько українець. Подружжя вирішило, що Василь з хлопцями залишиться вдома, а Хана з Гришею переїдуть до Петра та Тетяни у село Вірівка.
Пізньої осені 1941 року Хана і Гриша прийшли до Малєєвих, які їх сховали. Ніна повністю опікувалася Гришею. Вона проводила з ним усі дні, але батьки були поруч.
Незабаром Петро і Тетяна зрозуміли, що хтось може видати їх, і відправили Гришу з дочкою Ніною в глухе село, де жили їхні родичі, які й гадки не мали, що Гриша єврей. 10-річна Ніна дбала про Гришу і суворо виконувала вказівки батьків не повідомляти нікому, що хлопчик з єврейської родини. Йому навіть заборонили грати з іншими місцевими дітьми, тож Ніна була його єдиною компанією. Хана залишилася з Петром і Тетяною. Так тривало до вигнання нацистів з Донеччини.
Хана і Гриша воз’єдналися і повернулися до дому. Там Хана дізналася, що хтось повідомив поліцію, і всіх її хлопчиків забрали у тимчасовий табір для євреїв, і що лише її старший хлопчик пережив окупацію, оскільки йому вдалося втекти, а двох молодших дітей було вбито в цьому таборі.
Після війни сестра Хани Рахель повернулася з фронту і забрала Гришу додому. Її чоловік Давид загинув на війні.
Врятовані підтримували стосунки зі своїми рятівниками все життя.
27 СІЧНЯ 2003 РОКУ ЯД ВАШЕМ ВИЗНАВ ПЕТРА ТА ТЕТЯНУ МАЛЄЄВИХ, А ТАКОЖ ЇХ ДОНЬКУ НІНУ СІНОЛІЦИНУ (МАЛЄЄВУ) ПРАВЕДНИКАМИ НАРОДІВ СВІТУ.