Галина Тимошенко

Напередодні війни 20-річна Ольга Джидживянцева вийшла заміж за Данилу Шпатенка. Серед їх знайомих була молода єврейка, Ліза Бріскман, з чоловіком Георгієм Рєпніним і двохрічним сином Вадимом.

За десять днів після початку окупації Києва, на вулицях міста з’явився  наказ про обов’язкове переселення євреїв на нове місце. Ліза не насмілилась ослухатися та відправилась на зазначений в наказі збірний пункт, залишивши сина з його батьком. Ольга пішла її проводжати. По вулицях в бік Бабиного Яра повільно рухався людський потік. До Лізи та Ольги раптом донеслись уривки розмови двох людей у формі, з якої вони зрозуміли, що євреїв не переселяють, а розстрілюють.

Швидко оцінивши ситуацію, Ліза збагнула, що їй не врятуватись. Вона стала благати Ольгу зберегти Вадима. В той же день хлопчика переправили до квартири Ольги. Протягом двох місяців Ольга не залишала дитину ані на годину, годувала його, грала з ним, охороняла його сон. А в цей час батько Вадима на запитання сусідів та знайомих відповідав, що його дружина й син разом загинули в Бабиному Яру.

Згодом Георгій посвятив у свою таємницю Людмилу Дмитракову, молоду жінку, яка мешкала неподалік. Людмила з батьками збирались переїхати до іншого району міста, й запропонували забрати Вадима з собою – на новому місці хлопчика можна було видати за сина Людмили. Так у Вадима з’явилися нові мама, дідусь і бабуся, з якими він залишився до визволення. Його батько навідував Дмитракових, приносив їм продукти й гроші.

Після вигнання нацистів, в листопаді 1943 року, Георгій Рєпнін одружився з Людмилою. Вже будучи дорослим, Вадим дізнався про трагічну долю своєї справжньої матері.

10 ЧЕРВНЯ 2002 РОКУ ЯД ВАШЕМ ВИЗНАВ ОЛЬГУ ДЖИДЖИВЯНЦЕВУ ТА ЛЮДМИЛУ РЕПНІНУ (ДО ШЛЮБУ – ДМИТРАКОВУ) ПРАВЕДНИКАМИ НАРОДІВ СВІТУ.