Георгій Корнелюк

Ганна та Іван Корнелюк мешкали в місті Ізяслав (Кам’янець-Подільської, нині Хмельницької) області разом із своїми дітьми Георгієм (1924 р.н.) і Галиною (1928 р.н.).

Під час війни між Німеччиною та Радянським Союзом Іван працював на залізничній станції. Саме там 6 липня 1941 року  він познайомився з Оленою Гейдельберг (в шлюбі – Лейкіною) та її дворічним сином Володимиром. Оскільки Олена перебувала в шлюбі з радянським офіцером, їй було наказано евакуюватися на схід. Проте, коли вона дісталась до станції, у місто вже увійшли німецькі частини.

Івану стало шкода Олену та її сина, й він запросив їх до свого дому. За кілька днів, побачивши як німці ставляться до євреїв, він був змушений ховати Олену й Володимира – то на горищі, то в підвалі.

Після першої каральної акції 25 серпня того ж року до Івана Корнелюка звернувся Максим Бондаренко, його сусід, з проханням сховати в домі його єврейську наречену Фріду Свердлик, котру добре знала вся округа. Протягом декількох тижнів Свердлик переховувалась в домі Корнелюка разом із своїм сином Жорой.

В цей час Жору похрестили, й Ганна Корнелюк стала його хрещеною матір’ю. Наприкінці 1941року Фріда та Максим залишили Ізяслав та поїхали у дальнє село. Олена з сином залишилися в домі Корнелюків. Діти, Георгій та Галина, допомагали батькам опікуватися  родиною Гейдельберг.

В 1943-м році Георгій пішов у партизани. Приблизно півроку про нього нічого не було чути, аж поки однієї ночі він не прибіг додому тільки для того, щоб повідомити родині, що незабаром в районі Ізяслава почнуться бої, та їм треба уходити. Тієї ж ночі родини Корнелюків та Гейдельбергів втекли з Ізяслава і повернулись додому разом після вигнання нацистів. Виявилось, що будинок Гейдельбергів зруйновано, тому Олена та її син ще декілька місяців прожили в родині Корнелюків. Родини підтримували теплі стосунки усе життя.

28 БЕРЕЗНЯ 1995 РОКУ ЯД ВАШЕМ ВИЗНАВ ВСЮ РОДИНУ КОРНЕЛЮКІВ (ГАННУ, ІВАНА, ГЕОРГІЯ ТА ГАЛИНУ) ПРАВЕДНИКАМИ НАРОДІВ СВІТУ.