Марія Гнідець
Катерина Клебан жила на хуторі поруч з селом Потелич, Львівської області. Коли почалася війна, її чоловік пішов на фронт, і вона залишилася одна з 5-річною донькою Марією.
Сім’я Клебан дружила з єврейської парою, у якої була дочка Рузя. Вони часто приходили до родини Клебан додому. Батько Рузі займався торгівлею.
У березні 1942-го року почалися депортації євреїв Рави Руської до табору знищення Белжець. Тоді батько Рузі зв’язався з Катериною Клебан і попросив її врятувати дочку. Катерина йому не відмовила. Незабаром він привів восьмирічну Рузю на хутір до Клебан.
Мати сказала 6-річній Марії, що Рузя її старша сестра, але щоб дівчинка про неї нікому нічого не розповідала. Катерина навчила Рузю християнським молитвам та звичаям, але дівчинка виходила на двір тільки вночі. Катерина ще хотіла взяти брата Рузі, але батько Рузі сказав, що по хлопцеві впізнають якої він національності.
Марія і зараз пам’ятає той день, була неділя, було зимно. До хати увірвались німці, бо хтось доповів, забрали мати і Рузю. Вдома залишилися Марія та її бабця. Обидві хвилювалися та плакали, бо думали що ніхто не повернеться, а їх теж розстріляють. Через день знову прийшли німці та забрали маленьку Марію, бо бабусі в хаті не було. Дитину привезли до польської плебанії /двору церкви та завели до підвалу. Там її допитували через польського перекладача, бо Марія розуміла польську. Питали за Рузю, звідки вона прийшла, але дівчинка повторювала, що то її сестричка. Спочатку вони добре до неї відносились, давали цукерки, щоб вона розповіла про Рузю, але дитина повторювала, що то її сестричка. Потім почали бити, притискали пальці до дверей, поки Марія не втратила свідомість. Коли вона прийшла до тями, то лежала вдома на ліжку. Пізніше дівчинці розповіли, що той польський перекладач казав, що дитина не буде обманювати, що її треба відпустити, бо вона ледь жива. Незабаром повернулася Катерина. Пізніше усіх відпустили Рузю. Вона жила у родині Клебан ще довгий час.
Після вигнання нацистів у липні 1944 року Рузя разом з іншими представниками єврейської громади виїхала до Ізраїлю.
У шістдесяті Рузя (на той час Шошана Лапп) знайшла спосіб зв’язатися з Катериною Клебан, її дочкою Марією та онуками.
22 БЕРЕЗНЯ 1998 РОКУ ЯД ВАШЕМ ВИЗНАВ КАТЕРИНУ КЛЕБАН ПРАВЕДНИКОМ НАРОДІВ СВІТУ.
12 БЕРЕЗНЯ 2007 РОКУ ЄВРЕЙСЬКА РАДА УКРАЇНИ ВИЗНАЛА МАРІЮ ГНІДЕЦЬ ДОНЬКОЮ ПРАВЕДНИЦІ НАРОДІВ СВІТУ.