Олексій Підлісний
Мати-одиначка Ірина Василівна Підлісна мешкала із своїм сином Олексієм у Києві на вулиці Волоській. У батьків Ірини Василівни, крім неї було ще десять дітей.
За деякий час після того як німці окупували Київ, до Ірини Василівни несподівано завітав чоловік її рідної сестри Іван Комашко зі своїм другом. Хлопцям вдалося втекти з німецького полону і, оскільки до власного дому Іван йти не наважився, бо там його могли знайти, він на деякий час зупинився у родички. Але згодом він все ж повернувся до свого помешкання, а його товариш залишився з родиною Підлісних. Його прізвище Олексій не пам’ятає, згадує лише, що цього єврейського чоловіка звали «дядя Боря».
Оскільки у самому Києва було дуже небезпечно Ірина відвела Бориса до її батьків, які мешкали у Вишгороді. Там він, заради безпеки, видавав себе за грузина. Через деякий час Борис зустрів вдову на ім’я Оксана і переїхав жити до неї у село Старі Петрівці, де працював майстром.
Приблизно у листопаді 1942 року Борис вирушив до Києва, щоб придбати необхідний інструмент. Звісно, він не міг не завітати до Підлісних. Ірина поверталася з ринку, коли на вулиці її зупинили гестаповці і запитали, де знаходиться восьма квартира. Це був номер її квартири. Спочатку вона хотіла відповісти, що немісцева, але згадала, що в квартирі залишився її син Олексій. Нацисти забрали її та Бориса у гестапо, а маленький Олексій ще тиждень залишався наодинці, аж до поки не пішов жити до тітки.
Місяця через три стало відомо, що мама Олексія знаходиться у Сирецькому концтаборі. Бориса повісили, їй пощастило більше. Справа у тому, що по дорозі до концтабору зламалася машина, на якій їх доставляли, і прибули вони тільки після обіду, а розстріли відбувалися до 12 години.
Ірину відправили працювати на кухню де вона при кожній можливості підгодовувала в’язнів. Олексій згадує, як у 1966-му році до них з мамою в квартиру постукали. Це завітала в гості одна з уцілілих у концтаборі, яка вижила завдяки Ірині.
23 ЛЮТОГО 1994 РОКУ ЄВРЕЙСЬКА РАДА УКРАЇНИ ВИЗНАЛА ІРИНУ ПІДЛІСНУ ПРАВЕДНИКОМ БАБИНОГО ЯРУ.