Станіслава Христофорова

Станіслава Христофорова народилась у 1936 році в містечку Миколаїв на Львівщині у бідній багатодітній родині. Її батько Тадеуш Млодницький  працював у місцевому римо-католицькому костелі.

Почалася війна. Було моторошно та голодно. На той час у родині було 4 дітей. Станіслава була найстарша.

Одного липневого дня 1942 року Тадеуш випадково зустрів незнайомця на вулиці, з яким розговорився. Новий знайомий розповів, що він єврей Мордехай Саургафт, який втік з Янівського гетто у Львові та шукав, де сховатися. Млодницький запропонував свій будинок, де вже переховував під лядою майстерні 2 єврейські родини – 6 осіб. Замаскував все образами та девоциналами, які переніс до свого будинку з костелу ще на початку війни, щоб зберегти.

Тадеуш чудово усвідомлював на яку небезпеку наражає свою родину, але залишив усіх євреїв у своєму будинку. Станіслава згадує, як батько казав нікому нічого не розповідати.

Дружина Стефанія дуже боялася за життя своїх дітей, боялась, що хтось з сусідів видасть їх. Незабаром вона з дітьми переїхала до своїх батьків у сусіднє село.

Тадеуш залишився у своєму будинку та продовжував піклуватися про тих, кого переховував, надаючи їм не лише їжу та притулок, а й моральну підтримку, до самого вигнання нацистів з Львівщини у 1944 році.

Завдяки тій допомозі вціліли всі семеро євреїв: Мордехай Саургафт, Мендель Карен, Мельхіор Шпігнер, Гедалія Еренцвейг, Реувен, Двора та Гітель Хасельнуси.

Вже після війни батьки Станіслави підтримували зв’язки з Мордехаєм, який переїхав до Америки. Саме він звернувся з клопотанням про визнання Тадеуша Праведником народів світу. Почесну грамоту та іменну медаль отримала Станіслава, найстарша з його 9-ти дітей, лише у 2020 році.

28 ЧЕРВНЯ 1978 РОКУ ЯД ВАШЕМ ВИЗНАВ ТАДЕУША МЛОДНИЦЬКОГО ПРАВЕДНИКОМ НАРОДІВ СВІТУ.