Валентина Галкіна (Станіславова)

Валентина Галкіна (Станіславова) народилась у селищі Жабелівка, що на Вінниччині, та добре пам’ятає, що до війни усі сім’ї, що жили навколо них, були єврейськими. “Всі жили дружно, — згадує Валентина. Навесні 1943 року, коли Вінниччину було вже окуповано і всіх євреїв було знищено, до нашого будинку несподівано постукався десятирічний хлопчик Аарон Бронштейн.»
Маленькому Аарону довелося пройти справжнє пекло. Втікаючи від поліцаїв він був поранений в обличчя. Хтось із мешканців села Жабелівка приніс його до місцевого медика Григорія Біліченка, який надав йому першу медичну допомогу, але очевидним було те, що без втручання хірурга не обійтися. Григорій, ризикуючи власним життям, на підводі вирушив у лікарню, замаскувавши хлопця ганчір’ям. Там Аарона врятував хірург Володимир Місевич із дружиною, які потім залишили хлопця при собі на десять місяців, доки один з хворих не зрозумів, що лікарі переховують єврея. Це було навесні 1943 року. Однієї ночі Аарон втік і подався у рідну Вінницю, де потрапив до родини Станіславових.
Подружжя Михайла та Єлизавети Станіславових та їх доньки Валентина та Ніна сховали його в домі. Коли почалося літо Аарон почав виводити коня на пасовище. Виходив він вночі, щоб ніхто не міг його побачити. Але одного разу його помітили і він був вимушений тікати. Як жебрак, він ходив Вінниччиною аж до вигнання нацистів з регіону у березні 1944 року. Коли він повернувся до Станіславових, то дізнався, що Єлизавету було страчено нацистами у лютому того ж року за підозрою у співпраці з партизанами.

Після війни Аарону зробили пластичну операцію, видаливши на обличчі шрами. Пізніше він емігрував до Ізраїлю і продовжував підтримувати зв’язок зі своїми рятівниками.

05 ТРАВНЯ 2002 РОКУ «ЯД ВАШЕМ» ВИЗНАВ МИХАЙЛА ТА ЄЛІЗАВЕТУ СТАНИСЛАВОВИХ, А ТАКОЖ ЇХ ДОНЬОК НІНУ БРІНД (СТАНІСЛАВОВУ) ТА ВАЛЕНТИНУ ГАЛКІНУ (СТАНІСЛАВОВУ), ПРАВЕДНИКАМИ НАРОДІВ СВІТУ.